ТЕМАТИЧНИЙ ДЕНЬ «НАВІЩО ФАРБУЮТЬ ЯЙЦЯ НА ВЕЛИКДЕНЬ?» (ДО ТЕМАТИЧНОГО ТИЖНЯ «ВЕЛИКДЕНЬ»)
Мета: ознайомити учнів із народними звичаями, традиціями, пов’язаними з фарбуванням яєць на Великдень, із символікою знаків на писанках; розвивати етичну самосвідомість; виховувати кращі якості національного характеру, прагнення до відродження національної культури.
Освітні галузі: мовно-літературна; громадянська та історична; інформативна; мистецька.
І. РАНКОВА ЗУСТРІЧ (20 хв)
1. Вітання
«Добрий день!» — я вам сказала,
«Добрий день!» — сказали ви,
І у серці запалало
Сонце щастя й доброти.
Усі учасники зустрічі утворюють коло, сильно труть свої руки, потім «віддають» тепло своїх долонь сусідам ліворуч і праворуч, посміхаються і говорять компліменти.
2. Групове заняття
· Українська народна «Великодня гра»
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем…
Що не стукне — трісь і трісь, —
Яйця тріскають чиїсь…
Мартине — ціле, тверде,—
Марта рада далі йде…
Стук-стук-стук…
І раптом — хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув лише разів три
І так само вийшов з гри.
(Гра триває. У вірші доцільно використати імена дітей — учасників гри.)
3. Обмін інформацією
У «кріслі автора» дитина розповідає про святкування Великодня у її родині.
4. Щоденні новини
— Із року в рік ми з великим нетерпінням чекаємо на весну- чарівницю. Ми лічимо дні, виглядаємо, коли пташки з великого вирію принесуть весну-красну. Чекаємо, коли вона прожене холод, устелить землю травичкою зеленою, заквітчає квітами пахучими, а пташки наповнять гаї, ліси своїм голосистим співом.
— Які народні весняні свята ви знаєте?
□ На 14 березня припадає Явдоха.
□ 22 березня — Сорок Святих. Цього дня жінки випікають 40 «жайворонків», або «голубків».
□ 30 березня — Теплого Олексія. Цей день уважають весняним.
— А ще навесні ми святкуємо Великоднє свято — свято радості й добра, прощення ближнього.
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ІЗ ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ ДНЯ (3 хв)
— Великдень не обходиться без писанки. Ще в давнину люди шанували писанку. Для наших пращурів вона символізувала зародження життя, була символом сонця, тепла і вічності. Дотепер уважають, що писанка приносить щастя. Крашанками та писанками обмінюються, дарують їх рідним та друзям.
У давні часи освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця. Увечері у відро з водою клали великоднє яєчко і вірили, що той, хто зранку вмиється цією водою, буде гарним, як весна.
III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ ДНЯ (110 хв)
1. Вправа «Зроби вибір» (5 хв)
— Прочитайте подані 10 слів і виберіть ті, що стосуються Великодня. Поясніть свій вибір. (На дошці — слова: ялинка, верба, зима, весна, рушник, кутя, писанка, щедрівка, вертеп, обжинки.)
(На дошці навколо слова Великдень діти вивішують слова «верба», «весна», «рушник», «писанка».)
— Олександр Довженко говорив, що писанка — це неповторне багатство, яке треба берегти, мов безцінний скарб.
— Сьогодні ви більше дізнаєтеся про цей безцінний скарб і спробуєте створити його власноруч.
2. Історична довідка (5 хв)
У період святкування Великодня ми звикли фарбувати яйця та пригощати своїх друзів, родичів. Фарбування яєць бере свої початки ще з часів зародження християнства. Чому саме яйця розфарбовують на свято Воскресіння Сина Божого? Однозначної відповіді на це запитання немає.
Одна із гіпотез пов’язана з Марією Магдалиною. Після воскресіння Ісуса Христа Марія вирішила повідомити про це імператору Тиберію. До імператора не можна було ходити без подарунків, тому вона взяла із собою куряче яйце, що символізувало зародження нового життя. Імператор, не повіривши словам Марії, сказав: «Це неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне». Відразу ж після його слів куряче яйце, принесене Марією, стало червоним. Червоний колір символізує кров, пролиту на хресті Ісусом.
Ще одна історія пов’язана із воскресінням Христа. У Святу неділю від гробу Ісуса йшла жінка з кошиком, у якому лежали яйця. Жінка всім говорила про диво, що «Ісус Христос воскрес». Один чоловік не повірив їй, промовивши: «Якщо ж він воістину воскрес, то нехай ці яйця у твоєму кошику забарвляться в різні кольори». Яйця тієї самої хвилини стали червоними.
Більш практичне пояснення цієї традиції пов’язане з Великим постом. Протягом майже двох місяців згідно із правилами грецьких православних церков не можна вживати в їжу продуктів тваринного походження. Народ, бажаючи зберегти яйця, варив їх, а щоб не плутати з незвареними — фарбував, переважно використовуючи натуральні барвники. Незабаром потреба перетворилася на традицію, що супроводжує пасхальне свято.
Цікавою версією є звичай, пов’язаний із дохристиянським святкуванням весни. Ще в дохристиянські часи яйце у багатьох народів було уособленням сили природи. Весь Усесвіт, за уявленнями, утворився з яйця. У слов’янських народів яйце асоціювалося з родючістю землі та весняним відродженням природи. Дослідники писанок відзначають, що на яйцях відображені архаїчні уявлення слов’ян про Всесвіт.
3. Дослідницька робота (10 хв)
— Уважно розгляньте Великодні яйця. За зовнішнім виглядом розподіліть їх на групи.
1-ша група — 1, 4, 6.
Писанка — яйце, поверхня якого покрита різнокольоровим розписом за допомогою воску та барвників.
2-га група — 3, 7, 9.
Крапанка — на поверхню яйця нанести крапочки воску, а після занурити його у фарбу.
3-тя група — 2, 5, 10.
Крашанка — яйце пофарбоване в один колір.
4-та група — 8, 11.
Дряпанка — на поверхні яйця, пофарбованого в темний колір, голкою або іншим гострим предметом видряпують візерунок, орнамент.
4. Вправа «Довідкове бюро» (5 хв)
Перегляд відео «Писанка — оберіг та символ Великодня».
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HhDYJ60He1M
5. Робота над казкою «Чарівне яєчко» (10 хв)
Завдання. Прочитати казку. Скласти малюнковий план до неї.
На високій горі курочка знесла яєчко. Воно було гарним, біленьким, і вирішило помандрувати. Скотилося яєчко з гори і покотилося стежкою. І ось зустріло наше яєчко на своєму шляху село.
Колись там були щасливі люди. Але їхньому щастю позаздрив злий чаклун. Він промовив закляття, і на село впала темрява. У садах висохли дерева, зав’яла пшениця на полях. Людей здолали хвороби, і вони забули, що таке щастя.
Довго тривало те лихо. Аж ось до села завітав мудрець. Він вирішив допомогти людям. Мандрівник заходив до кожної оселі і дарував фарби — жовту, червону, зелену, блакитну. Він казав: «Згадайте, якого кольору небо, сонце, весняна трава. А згадати вам це допоможе те, з чого народжується життя».
Одного разу селяни побачили, як з яєчка вилупилося курча. Тоді зібрали вони всі яєчка і пофарбували їх у різні кольори. Диво! Закляття чаклуна зникли, а люди посміхалися і раділи! Відтоді вирішили вони фарбувати яєчка кожної весни.
6. Практична вправа (10 хв)
— Існує таке повір’я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, у яку опускали крашанку чи писанку і гроші.
(Дівчатка вмиваються, як свідчить народне повір’я.)
7. Пальчикова гімнастика «Писанки» (3 хв)
| В хаті на осонні
Сяду на ослоні. |
(Стискають і розтискають кулачки.) |
| Сяду я скраєчку —
Розпишу яєчко. |
(Долонькою потирають долоньку.) |
| Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарно писанку малюй. |
(Пальці в пучці, малювання в повітрі.) |
| Буде небо і земля,
І ставочок, і поля. |
(Малювання в повітрі.) |
| Сильний і міцний дубок,
А на ньому — яструбок. |
(Кулачок на кулачок.) |
| Буде в мене писанка,
Про Вкраїну пісенька. |
(Плескання в долоньки.) |
В. Таран
8. Творча робота (10 хв)
1. Спиши слова, пов’язані з Великоднім святом.
Писанка, паска, зима, весна, крашанка, церква, кошик, санчата, верба.
2. До записаних слів усно добери слова-ознаки предметів.
Наприклад: писанка різнокольорова, паска смачна…
9. Ігри з писанками (15 хв)
— А які ж Великодні свята без розваг і забав молоді та дітей? Після відвідування церкви вони збиралися на левадах, вигонах, співали, грали в різні ігри. Чому б і нам не спробувати?
· Гра «Набитки»
Двоє дітей стукаються яйцями з двох боків. У кого крашанка розіб’ється — той програв.
· Гра «Дзиґа»
Двоє дітей розкручують яйця. У кого довше буде крутитися, той і виграв.
· Гра «Відгадка»
Беруть кілька шапок. Під одну кладуть писанку. Потрібно відгадати з першого разу, під якою шапкою яйце.
— Дізнаймось, що ще кладуть у великодній кошик! Зазирнімо у «живий» великодній кошик нашого класу. Ой, що це за галас учинився? Що за гамір у кошику?
10. Сценка «Великодній кошик» (15 хв)
Яйце
Хтось тисне щохвилини, не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спина й болить вже правий бік.
Гей! Хто тут? Озовись? Наліг, що вже тріщить,
Ти чуєш? Підіймися не можу вже терпіть!
Хрін
Хто ниє біля мене у цей святковий день?
Яйце
Це я, яйце свячене, хтось душить, наче пень.
Хрін
То шинка, друже милий, обабіч розляглась,
Спить, бач, як знахабніла? (Хрін відсуває шинку.)
Шинка
А вам до того зась!
Яйце
Тепер уже вільніше, та й біль вже не такий.
Хрін
І вигляд веселіший.
Яйце
Ти добрий, хоч і гіркий.
Хрін
Що за такого мають, мені не дивина,
Проте всі поважають, коли прийде весна.
Сьогодні свято — Пасха, я незамінний тут,
Який смачний я з м’ясом.
Ковбаса
Хвалько ти, шалапут, смачніша всіх на світі
І найсмачніша — я. Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я. Беруся радо в боки —
Гей, гоп — саса, саса, червоні в мене боки —
Танцює ковбаса.
Масло
Я так потрібен людям, їм зі мною ситно.
Мене в страві люблять, і хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасхи не може обійтись.
Сир
Скажи, мені, будь ласка, не гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани, хоч пальці оближи.
Й варенички із мене, чим не смачні, скажи?
Пасха
Та що там говорити? Важливіша я тут.
Без мене вас до церкви святити не підуть.
Я — голова над вами, мій рід йде з давнини.
Шанують нас віками і славлять щовесни.
Та й Пасхою Великдень звуть люди на землі,
Тоді цей день великий, як паска на столі!
Писанка
Я — писанка — красуня — вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я, їх славили в віках.
Мене кладуть у свято на пишному столі,
Щоби моїм убранством втішалися малі.
Шинка
Краса, любов — всі трублять, давно я знаю вас,
Однак мене всі люблять, без всяких там прикрас.
Писанка
Без мене наше свято не буде тим, чим є,
Бо писанка багато нам радості дає.
Хрін
В цій писанці вкраїнська душевна глибина,
Жива блакить барвінку й ходи весни красна.
Свічка
О, знати ми повинні, ціну собі й другим.
Любов, як ту святиню, нести до серця всім.
Розмову припинімо!… Вже йдуть господарі.
«Христос Воскрес!» — скажімо у мирі і добрі.
— О, нарешті всі вгамувалися, і тепер можемо нести наш кошик до церкви, щоб посвятити.
11. Великодній хоровод (7 хв)
Діти утворюють велике коло, в центрі — кошик з великодніми яйцями. Звучить весела народна музика. Хоровод водять за годинниковою стрілкою. Ведучий — проти годинникової стрілки. Музику несподівано вимикають. Навпроти кого зупинився ведучий, той повинен виконати нескладне завдання, що пропонує ведучий, за що отримуватиме великоднє яєчко.
12. Майстерня писанкарства (15 хв)
— Люди раніше на писанках висловлювали свою подяку за допомогою магічних знаків.
Дерево життя — символ природи.
Трикутник — символ вогню, чоловічої та материнської сили, символ Божого ока.
Дубовий листок — символ повного життя.
Колосся — символ Воскресіння, уособлення святої їжі.
Солярні знаки — знаки сонця.
Сосонка — знак землі, трави.
Безконечник — знак води.
Для писанок і крашанок використовували різноманітні барвники. Жовтий — виварювали з кори дикої квасолі, з кори дикої яблуні, зелений — із насіння молодого соняшника, темний — з дубової кори, фіолетовий — з чорної вільхи, коричневий — з лушпиння цибулі. Кожен колір мав магічне значення.
Червона писанка символізує радість життя і любов для молоді, надію на одруження, жовта — уособлює місяць і зорі, а в господарстві — урожай. Блакитна — небо, повітря, простір, у магічному значенні — здоров’я, зелена — весну, оживання природи, багатство рослинного і тваринного світу. Чорна з білим — пошану духів, душ померлих, подяку за охорону злих сил.
Ми можемо самі придумати символічні знаки. Можна використовувати геометричні узори, зображення тварин і рослин.
Обміркуйте, що б ви хотіли намалювати, відобразити на своїй писанці, чого б хотіли побажати людям.
А ще я хочу вас попередити, що матеріал, яким ми будемо сьогодні користуватися, різноманітний: у вас є і фарби, і кольоровий папір, і тирса, і крупа, і намистинки, і стрічечки.
Підійдіть, будь ласка, до столу, подивіться уважно на все, що тут є, і виберіть собі матеріал до душі.
(Діти вибирають матеріал, готуються до роботи. Користуючись олівцем, шаблоном, наводять контури, наносять ескізи.)
Учитель:
□ проводить індивідуальну роботу з дітьми, які працюють з тирсою та крупою;
□ нагадує дітям про безпеку під час роботи з колючими та ріжучими предметами;
□ під час самостійної діяльності уточнює значення та символи кожного кольору, якими можна «писати» писанку: червоний — життя, жовтий — сонце, місяць, зелений — природа, синій — здоров’я.
IV. ПІДСУМОК ДНЯ (7 хв)
· Робота у щоденнику вражень
Рекомендовані теми
1. Як моя родина святкує Великдень.
2. Як я готуватимуся до Великоднього свята?
3. Я хочу стати писанкарем (писанкаркою), бо…
— На Великдень люди повинні вибачити одне одному всі провини та образи. У неділю до церкви на святкову службу збирається безліч людей, святять паски, яйця, вітають одне одного, обмінюються писанками і кажуть:
— Христос воскрес!
— Воістину воскрес!
