ДЕНЬ 3. ГОСПОДАРІ СВОЄЇ ТЕРИТОРІЇ
- Вітання
В цьому класі друзі всі: Посміхнись тому, хто справа.
Я і ти, і ми, і ви. Ми усі — одна сім’я.
Посміхнись тому, хто зліва.
Гра «Побажання»
Учні утворюють коло і, кидаючи м’ячик одне одному, висловлюють добрі побажання. («Бажаю здоров’я, радості!»)
- Обмін інформацією. Тема дня «Господарі своєї території»
Слухання та обговорення казки «Як собака знайшов собі господаря»
Довго жили собаки самі по собі так, як і досі ще живуть вовки, аж поки не народився такий собака, якому не сподобалося вільне собаче життя. Набридло йому блукати самому, шукаючи для себе їжу, й повсякчас боятися дужчих від себе.
Довго він думав, як йому своє життя змінити, й надумав стати за наймита до найдужчого звіра. Надумав ото так та й іде собі. Коли зустрічає свого найближчого родича — великого, дужого, злого вовка.
— Куди йдеш, собако? — питає вовк.
— Та оце шукаю собі господаря, може, ти наймеш?
Вовк згодився, й собака пішов за ним.
Йшли вони, йшли, аж дивиться собака: підняв вовк носа, понюхав повітря й швиденько звернув зі стежки в кущі, серед яких почав потихеньку пролазити далі.
— Що з тобою, господарю? Чого ти злякався?
— Хіба не бачиш? Он ведмідь стоїть, а він і тебе, й мене з’їсти може!
Побачив собака, що ведмідь дужчий за вовка, та й вирішив іти прохатися у найми до ведмедя. Кинув вовка й пішов. Ведмідь охоче прийняв собаку за наймита та й каже:
— Ходім до череди, візьму я собі корову; обидва добре наїмося!
Коли тільки почали вони до череди підходити, аж там страшенний заколот; корови ревуть і тікають хто куди… Глянув ведмідь з-за дерева — та мерщій і собі тікати далі в ліс.
— Ох, невчасно я сюди прийшов! — каже він до собаки.— Тут уже лев господарює.
— А хто ж то такий лев?
— Хіба не знаєш? Та це ж найдужчий звір у світі!
— Коли він найдужчий за всіх звірів, то бувай здоров! Коли вже бути наймитом, то тільки в найдужчого звіря.
Промовивши це, пішов собака прохатися в найми до лева. Лев прийняв. І почав собака служити левові.
Довго, дуже довго був собака наймитом у лева, й жилося йому добре, бо не було дужчого за лева звіра в лісі, тому ніхто собаку не насмілювався образити.
Та одного разу йдуть удвох серед голих скель, коли це лев зупинився… Заревів на весь голос та щосили як рвоне лапою землю, так зразу яму й вирив, а сам потихеньку-потихеньку — та назад.
— Що таке, господарю? — запитав здивований собака.
— Людина сюди йде… Треба тікати швидше, бо лихо буде!
— Ну, бувай здоров, леве! Коли вже мені служити в наймах, то в того, хто за тебе дужчий!
І пішов собака до людини. Відтоді служить собака в людей.
Давно, давно це було, а собака все служить людині, й дужчого від неї господаря він так-таки й не знайшов.
— Яких господарів зустрічав собака під час своєї подорожі?
— Із ким залишився жити собака?
— Як ви вважаєте, хто господарі на нашій землі?
— Як називають, людей, які проживають на території України?
Проблемне питання
— Яку людину можна назвати хорошим господарем своєї землі?
- Групове заняття
Судове засідання
— Людина — господар. Але що людина без природи? Неможливо уявити життя без повітря, води, співу птахів, шелесту листя.
Усе це нам щедро дає природа, а замість цього просить тільки дбайливого ставлення до неї. На жаль, ані рослини, ані тварини не можуть говорити. А якби могли? Пофантазуймо!
Прошу уваги! Судове розслідування починається! Стан навколишнього середовища України на сьогоднішній день уважають критичним. За тривалістю життя населення України посідає 52 місце у світі. Найбільше забруднені повітря, водойми. Люди часто зривають красиві рослини, а тварин винищують заради м’яса або хутра, а інколи просто так, заради розваги.
Діти об’єднуються у групи. Кожна група отримує картки із зображенням.
Завдання: кожна група від імені тих, хто зображений на картці, придумує діалог чи розповідь про свою Батьківщину.
1-ша група — небесні мешканці: Сонце, зорі, Місяць, хмари, веселка, дощ тощо;
2-га група — мешканці Землі;
3-тя група — мешканці підводного світу.
- Теми для Щоденника вражень
f Я — господар на своїй землі.
f Гарний господар дбає…
f Моя турбота про…
