Ця практика для дітей, які вже вміють писати. Або ж дорослий записує
відповіді дитини (але малює дитина самостійно).
У цій практиці ми з’єднуємо світ емоцій, думок і тілесних відчуттів.
Коли ми переживаємо інтенсивну емоцію, то нам складно сприймати
те, що відбувається, узгоджено.
Якщо дитина навчиться зчитувати сигнали тіла, вона швидше зможе
повертати себе у стан стійкості.
У шаблоні (чоловічку-прянику) дитина різними кольорами малює, де
саме в її тілі відчувається конкретна емоція. Дорослий, можливо, запитує: «Що відбувається з твоїми руками, пальцями? Як реагує твій
лоб? Чи чуєш ти, як стукає твоє серце — повільніше чи швидше?».
Запропонуйте дитині позначити частини тіла, які реагують на
емоцію. Наприклад, коли я злюся, то в мене волосся волосся
дибиться, брови зсуваються, очі мружаться, щелепи стискаються,
дихання стає частим, серцебиття прискорюється, руки стискаються
в кулаки і т.ін.
Час від часу в дитини важливо запитувати: «Чи помітив/-ла ти, як
говорило з тобою про емоцію твоє тіло? Помічаєш, що тіло реагує
на те, що відбувається, раніше, ніж твої думки?».
ЗАВАНТАЖИТИ
Розробка адаптована Світланою РОЙЗ
