Конспекти занять (1-5)
Тиждень 2. МІЙ / НАШ КЛАС
Мета: допомогти дітям побачити, які цікаві однолітки їх оточують, урізноманітнити світ духовних інтересів учнів; навчати культури спілкування, пошуку конструктивних способів розв’язання проблемних ситуацій; формувати позитивні взаємини між дітьми; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі; виховувати в учнів повагу одне до одного; спонукати їх до добрих учинків; згуртовувати колектив.
День 1. ЯК ЗНАЙТИ СВОЮ КЛАСНУ КІМНАТУ?
1. Вітання
— Вітаю вас, діти! Привітаймо одне одного. Зустріньтеся очима з тим, кому ви хочете сказати: «Привіт». Мовчки кивніть головою, посміхніться. (По черзі учні зустрічаюся очима з однокласниками й вітаються кивком голови та посмішкою.)
2. Обмін інформацією. Тема дня «Як знайти свою класну кімнату?»
— Багато часу ви проводитимете у своїй класній кімнаті.
— Чи подобається вона вам? Чому? (Вона затишна, світла, красива.)
— Ми тут нещодавно і ще не звикли до неї. І вона до нас придивляється: чи будемо ми її любити, турбуватися про неї? Пропоную зробити подарунок нашій класній кімнаті: прикрасити її золотими сонечками. Кожен із вас намалює сонечко, що допоможе поліпшити настрій, розвеселити її. Тоді наш клас стане світлим і затишним.
(Діти малюють під музику, а потім учитель допомагає кожній дитині прикріпити сонечко в тому місці, що їй до вподоби.)
· Гра «Чи знаєш ти свій клас?»
Діти заплющують очі. Учитель називає предмет, що є в класі, а учні вказують на нього рукою. За сигналом «Розплющте очі» вони бачать, чи правильно показали.
· Введення правила класу
Усе робитиму вчасно.
· Екскурсія школою
— Діти, ви, звісно, не могли не помітити, що наша школа дуже велика. У цьому приміщенні навчаються багато школярів, трудяться чимало вчителів та інших працівників. Сьогодні — день екскурсії. Ми будемо вивчати, що, окрім нашого кабінету, є в школі.
Учні шикуються «ланцюжком» одне за одним. Це — «гусінь». Учитель — «голова», останній — «хвіст». За сигналом учителя «гусінь» починає рухатися вперед.
3. Проведення екскурсії
· Гра «Так чи ні?»
□ Наша школа велика і гарна. (Так.)
□ У ній мало класних кімнат і кабінетів. (Ні.)
□ Коридори та приміщення нашої школи чисті, затишні. (Так.)
□ Вони виглядали б так само, якби наші учні не були дбайливими й бережливими. (Ні.)
□ Наша спортивна зала — приміщення для занять фізкультурою і спортом. (Так.)
□ В актовій залі багато книжок. (Ні.)
□ Коли настає час обіду, потрібно йти до медичного кабінету. (Ні.)
□ У школі працюють учителі, кухарі, лікар, бібліотекар, прибиральниці, черговий. (Так.)
□ У школі не можна смітити, шкільне майно не можна псувати, ламати. (Так.)
□ Чи згодні ви з тим, що наша школа має все необхідне для того, аби діти-школярі в ній добре навчалися? (Так.)
4. Теми для щоденника вражень
□ У школі мені подобається…
□ Що б я змінив(ла) у класі.
□ Мій клас.
День 2. ЯК ПОЧУВАТИСЯ КОМФОРТНО У КЛАСІ?
1. Вітання
· Вправа «Створюємо гарний настрій»
Учитель і діти ходять кімнатою, тиснуть одне одному руки, промовляючи: «Радий тебе бачити».
2. Обмін інформацією. Тема дня «Як почуватися комфортно у класі?»
— Що вам спадає на думку, коли ви чуєте слово «однокласники»?
— Що це слово означає для вас?
· Вправа «Я хочу дружити»
Діти по черзі розповідають, із ким вони хочуть дружити, не називаючи імен, описують зовнішність одного з учнів. Дитині, про яку розповідають, потрібно себе впізнати, швидко підбігти до того, хто про неї розповідає, потиснути руку. Далі вона стає ведучою.
· Вправа «Кошик для сміття»
— Які риси ускладнюють стосунки в колективі?
(Учням пропонують картинки із зображенням почуттів.)
— А тепер виберіть риси, що ускладнюють ваше життя, зібгайте їх і викиньте у кошик для сміття.
(Учні викидають папірці в кошик для сміття)
· Слухання притчі про цвяхи
ПРИТЧА ПРО ЦВЯХИ
Жив собі хлопчик зі складним характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і наказав по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик утрачав терпець і з кимось сварився. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився опановувати себе, тому кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це.
Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минув час. Син уже зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько відповів: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося… Паркан уже ніколи не буде таким, як колись».
Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі самі рани, як ці дірки від цвяхів. Рани залишаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім перепросите. Словесні рани завдають такого самого болю, як і фізичні.
Не залишайте на своєму шляху дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, непорозуміння, жорстокості в душі людей!
3. Групова робота
— Ми переконалися в тому, що досягти взаєморозуміння у стосунках можна, лише дотримуючи певних норм у спілкуванні. Про це варто пам’ятати щодня. Тому щоранку, вирушаючи до школи, не забувайте взяти із собою «Валізу чемності».
· Вправа «Валіза чемності»
На дошці намальовано велику валізу. Учні починають збирати до неї необхідні «речі» — добрі почуття й риси характеру, що потрібно плекати в собі. Школярі називають усе, що, на їхню думку, допомагає людині у спілкуванні з оточуючими, щоб почуватися комфортно. Учитель записує відповіді на тлі валізи.
(Доброзичливість; тактовність; доброта; справедливість; миролюбність; життєрадісність; почуття гумору; врівноваженість; чесність; чуйність; порядність; співчуття; повага; щирість.)
4. Теми для щоденника вражень
□ У класі мені подобається…
□ До школи я іду з…
□ Якщо б я міг(могла) змінити в класі дещо, я б…
День 3. ЯК СТВОРИТИ БЕЗПЕКУ І ЗАТИШОК У КЛАСІ?
1. Вітання
Діти вітаються, змінюючи інтонацію.
— Привітайтеся, як ведмідь, як лисичка, як мишка, тощо.
2. Обмін інформацією. Тема дня «Як створити безпеку і затишок у класі?»
· Слухання й обговорення уривка з казки М. А. Панфілової «Ігри у школі»
На перерві діти-звірята встигли розглянути школу й поділитися з друзями своїми враженнями.
— Так, пострибати тут особливо ніде! — сказала Білочка.
— Чому? — заперечив Вовчик.— А стільці й столи в класі для стрибків стануть у пригоді.
Білочка зраділа винахідливості Вовчика. Разом вони влаштували справжні перегони з перешкодами по всьому класу. Коли пролунав дзвоник на урок, гра була в розпалі.
Збуджений і скуйовджений Вовчик не відразу помітив Учителя. А коли зупинився, то з подивом озирнувся на своїх товаришів. Білочка теж не могла зрозуміти, в чому справа. Інші учні стояли біля своїх столиків і розгублено дивилися на безлад у класі.
— Якими ви уявили Вовчика й Білочку?
— Як ви вважаєте, чи гарно поводилися звірята? Чому?
— Що б ви їм порадили?
· Введення правила класу
Усе робитиму вчасно.
3. Групове заняття
· Робота у творчих лабораторіях
У класі підготовлено центри для роботи в групах.
□ Центр конструювання;
□ Центр ліплення;
□ Центр малювання;
□ Центр виробів із паперу, тощо.
(Очолити центри можна запропонувати батькам першокласників.)
Дітям пропонують завітати до будь-якого центру і під керівництвом дорослих виготовити певний виріб. Після завершення організовують виставку творчих робіт.
4. Теми для щоденника вражень
□ Місце в класі, де мені добре.
□ На перерві мені подобається…
□ Клас моєї мрії.
День 4. ЯК СТАТИ КЛАСНОЮ СПІЛЬНОТОЮ?
1. Вітання
— Вітаю вас, друзі!
Хто прийшов із гарним настроєм — рукою махніть.
Хто чує мене — головою кивніть.
Хто бачить мене — прошу, оком моргніть.
Хто найвеселіший — ви всім усміхніться.
Хто ввічливий — сусідові злегка вклоніться.
Похитайте головою праворуч-ліворуч, раз, іще раз.
Хто вміє дружити, поплещте у долоні, хочу побачити я вас.
2. Обмін інформацією. Тема дня «Як стати класною спільнотою?»
· Спілкуємось граючись
— Діти, чи всі ви маєте однакові імена?
— А чи є серед вас діти з однаковими іменами?
— Таких дітей називають тезками.
— Скільки в нашому класі Марій? Артемів? Карін? Алін? Максимів?
— А хто у нас один?
— Скільки хлопчиків? дівчаток?
— Кого більше: хлопчиків чи дівчаток?
— Як нас усіх можна назвати одним словом?
— А ще нас можна назвати спільнотою. Слово «спільнота» походить від слова «спільно», що означає всі разом.
· Гра «Струмочок»
Мета: дати дітям зрозуміти, що лише спільними зусиллями можна досягти результату.
ХІД ВПРАВИ
Діти ходять класом. За сигналом «Струмочок» групуються, шикуються одне за одним, кладуть руки на плечі тому, хто стоїть попереду, й рухаються вперед. За сигналом «Озеро» кожна група утворює коло, піднімає руки і з’єднує їх. За сигналом «Галявина!» всі групи присідають. Перемагає найдружніша, найуважніша і най- спритніша група.
— Чи сподобалася вам гра?
— Що сподобалося найбільше?
— Чи цікаво було б грати в цю гру одному?
— Діти, ви прийшли до школи навчатися. Тепер багато часу ви будете проводити в класі. Щоб було добре вам та решті, варто дотримувати «золотого правила»:
3. Групове заняття
· Вправа «Галявина»
Мета: згуртувати класний колектив; дізнатися більше про учасників групи.
ХІД ВПРАВИ
На дошці — аркуш ватману із зображенням порожньої галявини, поруч — предметні малюнки: метелики, квіточки, сонечко, озеро, хмаринки, деревце, кущ, пташки, павучок. Діти мають обрати ту річ, якою вони себе бачать і відчувають у колективі, та прикріпити атрибут «на галявині». Після виконаної роботи кожен учасник (за бажанням) доповнює своє зображення за допомогою олівців.
— Чому ви вибрали саме цей предмет?
— Чи почувалися ви комфортно в нашому класі?
4. Теми для щоденника вражень
□ Мені подобається разом…
□ Я у колі однокласників.
□ Мої однокласники.
День 5. ЧОГО МИ МОЖЕМО ДОСЯГНУТИ СПІЛЬНО?
1. Вітання
· Хвилинка медитації
Звучить спокійна мелодія.
— Бачите, сонечко до нас зазирнуло в клас. Ковзнуло по стіні, по ваших обличчях. Ущипнуло за щічку, полоскотало вашого чуба й почало розсіювати свої промінці. Простягніть до нього свої долоньки. Воно освітило вас, принесло багато тепла. Ви теж стали, як сонечко. Ви — володарі теплого добра. Ви радісні й щасливі. Ви — маленькі сонечка.
2. Обмін інформацією. Тема дня «Чого ми можемо досягнути спільно?»
· Вправа «Сонечко»
— Перед вами — велике сонечко з різнокольоровими промінчиками. Але промені цього сонечка ще не прокинулися. Для того щоб промені нашого сонечка заграли, засяяли різними кольорами, нам потрібно сказати багато добрих слів для свого класу. Підходьте по черзі, розвертайте промінь і, починаючи зі слів «Мені хочеться побажати…», висловлюйте кілька теплих слів-побажань для свого класу. Потім ми побачимо, як посміхнеться й засяє наше сонечко. (Діти виконують запропоноване.)
— Сьогодні ми переконалися, що кожен із вас може бути добрим другом, а наш колектив — найбільш згуртованим. Ви — справжня команда, спільнота!
· Вправа «Добра тваринка»
Мета: підготувати учасників до успішної діяльності; створити комфортну атмосферу, гарний настрій.
Діти стоять, тримаючись за руки. Ведучий тихим голосом каже: «Ми — одна велика, добра тваринка. Послухаймо, як вона дихає!». Усі прислухаються до свого дихання і дихання сусідів. «А тепер дихаймо разом!» — говорить ведучий. Видих — усі роблять два кроки назад; вдих — два кроки вперед. «Так не тільки дихає тваринка, так чітко й рівно б’ється її велике, добре серце. Стук — крок уперед, стук — крок назад. Ми всі беремо дихання та стук серця цієї тваринки собі. Ми — єдине ціле».
— Вам сподобалося працювати разом?
— Чи змогла б рухатися наша велика добра тваринка, якби наші дії не були злагодженими?
3. Групове заняття
· Вправа «Створюємо картину разом»
На дошці прикріплено аркуш ватману. Посередині — зображення школи. Кожен учень по черзі виходить і домальовує якийсь один елемент (сонечко, квіточку, дерево, хмаринку, дитину, пташку тощо.) Наприкінці діти аплодують своїй роботі. Картину вивішують на почесне місце в класі.
4. Теми для щоденника вражень
□ У колективі я почуваюся…
□ За що я люблю наш клас.
□ Мої враження.
За матеріалами сайту http://low-school.ucoz.net/
