Час за матеріалами сайту http://low-school.ucoz.net/
Тиждень 15. ПОДОРОЖУЄМО В ЧАСІ
Мета: показати значущість чисел у житті людини; дізнатися, навіщо їх використовують і що позначають; розглянути види чисел та способи їхнього запису; розвивати логічне мислення, увагу, уяву; виховувати інтерес до цікавої математики.
День 1. ЧИ ХОТІЛИ Б ВИ ПОДОРОЖУВАТИ В ЧАСІ? ЧОМУ?
1. Вітання
· Вправа «На кого я схожий (схожа)?»
Діти утворюють коло, дають одне одному порівняльні характеристики. Наприклад: «Петрику, у тебе чудова посмішка, схожа на сонечко!», «Маринко, у тебе очі, як зірочки!».
2. Обмін інформацією. Тема дня «Чи хотіли б ви подорожувати в часі? Чому?»
— Є люди, яким подобається пригадувати, що було. Вони ніби живуть минулим. А є люди, які весь час мріють, живуть майбутнім.
— А чи любите ви подорожувати?
— Я пропоную вам сьогодні стати справжніми мандрівниками та вирушити в подорож у часі! Згодні?
— Але спочатку поміркуймо, що називається минулим, теперішнім і майбутнім. (Відповіді дітей.)
— А на чому можна подорожувати?
· Слухання вірша Романа Бойчука «Машина часу»
Своя машина часу в кожнім з нас:
Політ в минуле — це у спогади поринь,
А у майбутнє, оминувши часу плин,
Ми мріючи, мандруємо щораз.
Минуле — це історія тривка
Без прав на зміни, закарбована в спіраль
У тогочасності витках. Немов кришталь,
Майбутнє ж — то незвіданість крихка.
Своя машина часу в кожнім з нас
Багатогранна і незрима до безмеж.
І ти не знаєш, де злетиш, а де впадеш;
Не в силах ти змінить минулий час.
Та хід історії змінити можна все ж, —
Міняючи майбутнє в своєчас.
· Слухання казки про машину часу
В одній країні в кожного жителя була своя машина часу. Але всі нею користувалися по-різному. Одні подорожували тільки в минуле, їм подобалося згадувати й не думати про те, що на них чекає. Інші подорожували тільки в майбутнє, їм не хотілося згадувати те, що сталося, вони зовсім не хотіли думати про сьогодення. Але були в цій країні люди, які жили тільки сьогоденням, не розуміючи тих, хто увесь час згадував, і тих, хто постійно мріяв.
— А чи любите ви подорожувати?
— Хто із вас хотів би подорожувати тільки в минуле? Чому?
— А хто із задоволенням відвідав би майбутнє? Що б ви там хотіли побачити?
— А хто з вас уважає, що найцікавіше жити сьогоднішнім днем?
· Створення малюнка «Три дзеркала»
Учням пропонують намалювати себе в минулому, теперішньому, майбутньому, використовуючи колір дзеркал. У синьому дзеркалі — який ти є; у зеленому — яким був; у червоному — яким хочеш стати.
— Опишіть ваші відчуття під час перебування у просторі певного часу.
— Що легше малювати? Чому?
3. Групове заняття
· Гра «Карусель»
Учні утворюють два кола. Спочатку працює зовнішнє коло.
— Розкажіть своєму партнерові, що ви хочете знайти для себе в майбутньому.
— Попрощайтеся, зробіть крок праворуч: нові руки — нова зустріч.
Потім працює внутрішнє коло: «У майбутньому я бачу себе…».
Так учні виконують спочатку роль слухачів, а потім — розповідачів.
4. Теми для щоденника вражень
□ Якби я мав(ла) машину часу…
□ Я мрію стати…
□ Моя родина у майбутньому.
День 2. НАВІЩО НАМ ПОДОРОЖ У КРАЇНУ ЧИСЕЛ ТА СЛІВ?
1. Вітання
· Вправа «Я люблю себе за те, що…»
Діти утворюють коло, по черзі передають одне одному сердечко зі словами: «Я люблю себе за те, що я добрий», «Я люблю себе за те, що я веселий», «Я люблю себе за те, що я вмію…».
2. Обмін інформацією. Тема дня «Навіщо нам подорож у країну чисел та слів?»
· Слухання й обговорення казки Ірис Ревю «Важливі цифри»
У математичному царстві жили-були цифри від 0 до 9. Цифри як цифри.
Деякі з них були худенькими, як наприклад, 1 і 7. Деякі повними, округлими. До таких належали 0, 9. Хтось із цифр був із хвостиком, такі як 2 і 5, хтось із кружечком, як 6 і 8.
Загалом, були вони різними, не схожими одна на одну. Незважаючи на це, цифри були дуже дружними між собою. Вони могли зіграти в чотири руки на фортепіано, показати театральну п’єсу «Семеро козенят». А якщо хтось добре вчився, то цифри утворювали 10. А двійка і трійка при цьому скромно стояли осторонь.
Але одного разу, на святі, літери заявили цифрам, що вони важливіші. Без букв і слів ніхто нічого не зрозумів би. Цифри образилися, розбіглися навсібіч. І почався такий хаос! Буква А, наприклад, стоїть на першому місці в алфавіті, буква Д — на шостому, а буква Я — на 33-му місці. А тепер, коли цифр немає, незрозуміло, на яке місце ставати. Така плутанина!
У математичному царстві ніхто не міг до ладу нічого порахувати, почалася паніка.
Тоді букви перепросили у цифр, попросили їх, як і раніше, виконувати свої цифрові обов’язки. І все стало на свої місця.
— У якому царстві жили цифри?
— Чому в математичному царстві почалася паніка?
— Хто перепросив у цифр?
— Діти, що можна скласти з літер?
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос,—
Більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує…
— Що ви уявили?
— Про що йдеться у вірші Тараса Шевченка?
— Кожному в дар дана мова. Усі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні — мовою жестів, інші — мовою звуків. Лише нам, людям, було подаровано можливість спілкуватися за допомогою мови.
Отже, мова — безцінний дар, який потрібно шанувати, як батька й матір, родину, країну. «Рідна мова дорога людині, як саме життя»,— говорить народна мудрість.
· Гра «Впіймай значення мови»
— Чи добре ви знаєте, навіщо потрібна мова? (Усі плескають у долоні, почувши правильне твердження.)
□ Пізнаємо світ, здобуваємо знання про нього;
□ отримуємо міцний здоровий сон;
□ обмінюємося думками й почуттями;
□ виготовляємо оригінальні твори образотворчого мистецтва;
□ маємо міцний гнучкий язик;
□ формуємо і виражаємо думки;
□ люди об’єднуються в одну спільноту.
3. Групове заняття
· Гра «Будуємо будинок»
— Уявіть, що ми споруджуємо будинок. Стіни і дах уже є, починаємо домальовувати частини будинку, у назвах яких є звуки [р], [р’] (двері, рама, труба, ручка, веранда, димар, перила…). Біля будинку посадимо дерева, квіти, у назвах яких є звуки [р], [р’] (береза, горобина, груша, ромашка, троянда, чорнобривці). Прикрасимо наш будинок.
У лівому верхньому кутку намалюємо синю зірочку.
У правому нижньому — червону зірочку.
У лівому нижньому кутку — синю квіточку.
У правому верхньому кутку — червону квіточку.
А посередині — коло.
— Покладіть олівці, дайте відповіді на запитання.
□ Яка зараз пора року?
□ Якщо сьогодні субота, то завтра…
□ Скільки місяців у році?
□ Назвіть весняні місяці.
□ Скільки кінців у двох палиць?
□ Згадаймо, яке число називається попереднім? (Те, що стоїть перед названим числом.)
□ А яке число називається наступним? (Те, що стоїть після названого.)
· Фантастичні гіпотези
— Що станеться, якщо зникнуть цифри і слова?
4. Теми для щоденника вражень
□ Я хочу вивчати інші мови.
□ Сімейні дати.
□ Моє улюблене число.
День 3. ЧИ МОЖНА ПОМАНДРУВАТИ МОРЕМ НА ШКІРЦІ АПЕЛЬСИНА, АБО ЧОМУ АПЕЛЬСИН НЕ ТОНЕ?
1. Вітання
— Подивіться мені в очі. Погляньте одне на одного, посміхніться. Із цих промінчиків добра, що закріпилися на наших обличчях, ми розпочнемо наше заняття.
2. Обмін інформацією. Тема дня «Чи можна помандрувати морем на шкірці апельсина, або Чому апельсин не тоне?»
— Відгадайте загадку.
Цілий ящик південного сонця
В Новий рік завезли в магазин.
Здогадайтеся, діти, то що це?
Екзотичний смачний… (апельсин).
— За що ви любите апельсини?
— Апельсин — настільки радісний фрукт, що поглянувши на нього, відразу ж поліпшується настрій. А з’їси частинку — і відчуєш неймовірний смак! А чи знаєте ви казку про Апельсин? Умощуйтеся зручно та слухайте уважно.
· Слухання казки «Про розумний Апельсин»
Одного разу Апельсин побачив за вікном дивну картину. Замість звичних, на його погляд, казкових пальм — дерева без зеленого вбрання; замість шовковистих трав — килим із білого снігу.
«Дивно. У моєму рідному Єгипті такого не буває, там завжди тепло, дерева стоять одягнені»,— думав Апельсин.
Незабаром Апельсин потрапив на очі нової господині.
— Який хороший фрукт,— зраділа вона.
Із м’якоті апельсина вона вичавила сік. Залишки подрібнила й додала в торт, а зі шкірок приготувала смачні цукати.
Апельсин був дуже гордий із того, що згодився для багатьох смаколиків. Для нього було важливо відчувати свою користь.
— Я тут теж потрібний, як і в моєму рідному Єгипті. І не біда, що за вікном зима,— яка гарна країна, які гарні люди!
Ірис Ревю
— Що господиня приготувала з апельсина?
— Ми подорожували машиною часу. Відвідали країну чисел та слів. Сьогодні я запрошую вас помандрувати на шкірці апельсина. А що це буде за подорож, ви здогадаєтеся, коли почуєте ці звуки. (Звучить аудіозапис шуму моря.)
— Море буває різним. Сонячного дня, коли немає вітру, воно дуже красиве. Колір у нього блакитно-зелений, лише де-не-де по ньому пробігають хвилі з маленькими білими гребінцями. І тоді говорять, що на морі штиль. Але море спокійне не завжди. Похмурого дня воно стає сердитим. Сірі хвилі біжать до берега, викидаючи каміння й пісок. Тоді говорять, що на морі шторм. Дуже небезпечним море стає під час шторму — сильного вітру із дощем. Навіть великі кораблі можуть затонути. А чи не потоне наш апельсин? Я запрошую вас в «Апельсинову лабораторію».
· Дослід «Чому апельсин не тоне?»
— Як ви вважаєте, якщо апельсин кинути в ємкість із водою, він потоне? (Діти виконують запропоноване.)
— Що вас здивувало? (Апельсин не потонув.)
— Як ви вважаєте, чому так сталося?
— Нумо почистимо апельсин і кинемо його у воду.
— Що сталося? (Апельсин потонув.)
— Які у вас припущення? (Апельсину завадила потонути шкірка.)
— Як можна перевірити, чи дійсно це так? (Кинути шкірку у воду.)
— Що ж є таке в шкірці, що допомагає їй триматися на воді?
— Розгляньте й розкажіть, яка вона. (Шершава, пориста, нерівна.)
— Пори апельсинової шкірки заповнені повітрям. Повітря легше за воду, тому вона не тоне.
Отже, можемо сміливо вирушати в дорогу.
· Вправа «Домалюй»
— Там, у глибині, пливуть у своїх справах морські мешканці.
Кого ми бачимо? (Малюнки дельфіна, акули, морського коника, восьминога, рибок, медуз, краба, морського їжака, морської зірки.)
— Розгляньте будову тіл морських жителів. Використайте її для створення власного фантастичного апельсина. (Діти презентують свої роботи.)
· Психогімнастика
Звучить музика.
— Чуєте, як шумлять хвилі? Починаємо занурюватись у морські глибини. Уявіть, що навколо нас вода блакитна, прозора, чиста, тепла. Я вже бачу зграйку веселих рибок, ось тут, біля моєї правої руки, зовсім близько… У них яскрава луска, ніби святковий костюм, прикрашений паєтками. Я відчуваю, як гойдаються водорості, мені здається, вони схожі на гарненькі стрічечки. Ми опускаємось дедалі нижче. Сонячного світла стає менше, вода стає темною. Це означає, що ми вже опинилися на морському дні. Розплющте, будь ласка, очі, розкажіть, що ж цікавого ви побачили на морському дні.
3. Групове заняття
· Гра «Рибне царство»
Учитель розміщує дітей по колу, дає кожному назву рибки (за бажанням діти самі обирають собі назву). У центрі кола стає ведучий, бере скакалку й каже: «Сьогодні в рибному царстві стало менше на…». У той час, коли ведучий обертає скакалку, діти підстрибують, намагаючись не наступити на неї. Той учень, який наступив на скакалку, спійманий. Щойно дитина наступила на скакалку, учитель говорить: «…стало менше на одну камбалу (восьминога, карася, щуку…)».
— Що найбільше запам’яталося під час подорожі?
4. Теми для щоденника вражень
□ Я мрію мандрувати…
□ На чому б я хотів(ла) помандрувати.
□ Кого б я запросив(ла) у подорож.
День 4. ЯК ЗМІНИЛИСЯ МИ ЗА ЧАС ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ?
1. Вітання
· Вправа «Чарівна паличка»
По черзі кожному учасникові вчитель дає «чарівну паличку». Той, до кого потрапляє «чарівна паличка», висловлюється про свої мрії, побажання.
2. Обмін інформацією. Тема дня «Як змінилися ми за час шкільного життя?»
Ви дорослішими стали,
Ви уже попідростали,
Час навчатися настав,
До школярських братись справ.
Всі ви, діточки, віднині —
У шкільній нашій родині,
І відомо дітворі,
Що тепер ви — школярі.
— Навіщо потрібна школа?
— А як ви вважаєте, навіщо потрібно вчитися?
— Бути школярем — не так просто, але дуже почесно. Кожний учень має жити за шкільними правилами. Він має свої права та обов’язки, тому поводитися у школі повинен не абияк, а так, як належить справжньому школяреві.
· Вправа «Навіщо ходять до школи»
Учитель називає твердження. Якщо воно істинне, діти сигналізують зеленими картками, а якщо хибне — червоними.
□ До школи ходять, щоб грати!
□ До школи ходять, щоб читати!
□ До школи ходять, щоб дружити!
□ До школи ходять, щоб бешкетувати на перерві!
□ До школи ходять, щоб бути недбалим, не виконувати шкільні завдання!
□ До школи ходять, щоб бути сумлінним, старанно працювати на уроках!
□ До школи ходять, щоб бути уважним на уроках!
□ До школи ходять, щоб «ловити ґав» на уроках!
— Щодня ти приходиш до школи, спілкуєшся зі своїми однокласниками. Усі ви різні. Одні мають здібності до математики. Інші — гарно співають, танцюють, малюють, займаються спортом або вміють виготовляти чудові речі власноруч. Але найголовніше — ви не байдужі одне до одного, умієте співчувати, приходити на допомогу тим, хто її потребує.
— Які роботи в класі ви виконуєте разом? (Чергування, підготовка до виступу.)
— Що потрібно для того, аби робота була успішною? (Діяти разом.)
· Вправа «Малюємо разом»
Діти працюють у парах. У кожної пари — один аркуш паперу. Малювати потрібно вдвох, разом тримаючись за олівець. Намалювати картину, на якій має бути зображена школа. Якою її створити, діти вирішують самостійно.
Учитель наголошує, що під час виконання завдання працювати слід дружно, без сварок та образ. (Презентація робіт.)
· Вправа «Незакінчене речення»
Діти по черзі висловлюють свої думки: «У школі я вчуся…».
3. Групове заняття
· Створення колажу «Вчимося жити разом»
Учні об’єднуються в групи, отримують картки із зображенням моментів шкільного життя. Кожна група працює над створенням свого колажу. Наприкінці — демонстрування результатів роботи.
4. Теми для щоденника вражень
□ Щоб гарно вчитися, я роблю…
□ Моє шкільне життя.
□ Мені допомагають навчатися…